Обрізання Христове
14 Січня, Неділя
Біблійна основа
Подія обрізання Ісуса описана в Євангелії від Луки (Лк 2:21): на восьмий день після народження, відповідно до єврейських традицій, дитина була обрізана і отримала своє ім'я. Цей ритуал був важливою частиною єврейської релігійної практики та символізував приналежність до народу Божого. Обрізання вважалося знаком заповіту між Богом та Авраамом, укладеного у Старому Завіті.
Святкування у християнській традиції
Східні та західні церкви святкують Обрізання Господнє трохи по-різному, хоча сенс та важливість свята залишаються схожими.
У православній церкві. Це свято часто збігається з днем пам'яті святителя Василія Великого (1 січня за юліанським календарем). Літургія в цей день включає молитви, які прославляють Господа за Його смирення та послух Закону. Обрізання Господнє символізує не лише виконання закону Мойсея, а й початок шляху Ісуса, що веде до спокутування людства.
У католицькій церкві. Раніше Обрізання Господнє також відзначалося 1 січня, проте з 1970 р. Католицька церква стала святкувати у цей день Урочистість Пресвятої Богородиці Марії. Однак значення обрізання та наречення імені Ісуса зберігається у богослов'ї та літургії.
У протестантських традиціях. Деякі протестантські конфесії також відзначають цей день, хоча свято може мати менше значення порівняно з Різдвом та Великоднем.